Редакційна етика

Редакційна колегія журналу в своїй діяльності дотримується рекомендацій, встановлених Комітетом з етики публікацій та Будапештською ініціативою відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative (BOAI).  

1. Засади професійної етики в діяльності редактора і видавця 

1.1. У своїй діяльності, при опублікуванні статей авторів, редактор керується наступними основоположними принципами: 

– при прийнятті рішення про публікацію редактор збірнику керується достовірністю представлення даних і науковою значимістю розглянутої роботи; 

– редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від будь-яких дискримінаційних ознак авторів (раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань); 

– неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди; 

– редактор не повинен допускати до публікації інформацію, яка є плагіатом; 

– редактор повинен реагувати на претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, сприяти відновленню порушених прав. 

2. Етичні засади в діяльності рецензента 

2.1. Рецензент здійснює неупереджену наукову експертизу авторських матеріалів із дотриманням наступних принципів: 

– рукопис повинен розглядатися як конфіденційний документ і не може передаватися третім особам, які не мають на те повноважень від редакції, для ознайомлення; 

– рецензент зобов'язаний давати об'єктивну оцінку викладеним результатами дослідження. Персональна критика автора не прийнятна; 

– не опубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей; 

– рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки представленого автором рукопису, повинен повідомити про це головного редактора збірника з проханням виключити його з процесу рецензування. 

2.2. Правила процедури рецензування

2.2.1. До рецензування наукових статей можуть залучатися не лише внутрішні, а й зовнішні  рецензенти. 

2.2.2. Для кожної наукової статті призначається мінімум два незалежних рецензенти. 

2.2.3. Рецензент здійснює підготовку письмового відгуку установленої форми з висновком про можливість допуску наукової статті до публікації. 

2.2.4. Прізвища рецензентів окремих випусків журналу не розголошуються. 

2.2.5. В окремих випадках може практикуватися подвійне анонімне рецензування (double blind review). Інформація про авторів та рецензентів не розповсюджується сторонам під час рецензування. 

3. Засади, якими повинен керуватися автор наукових публікацій 

3.1. Автори повинні усвідомлювати, що несуть первинну відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження з дотриманням наступних принципів: 

– автори повинні надавати достовірні результати своїх досліджень. Завідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні 

– автори повинні гарантувати, що результати їх досліджень повністю оригінальні. Запозичені фрагменти повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора останніх. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, неетичні і неприйнятні; 

– автори не повинні надавати в журнал рукопис, що був спрямований ними до іншого журналу і знаходиться на розгляді, а також статтю, яка вже була опублікована в іншому виданні; 

– співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у її написання. Серед співавторів не моужть вказуватись особи, які не брали участь в дослідженні; 

– в разі, якщо автор виявить істотні помилки в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це головного редактора журналу.